понеділок, 6 червня 2011 р.

Що пошилось...замість того, щоб готуватись до екзамена...хм. =(

Треба сказати, що з шиттям у мене погано складається. Шити я ніколи не вміла, і думала, що уже і не навчусь, а потім знайшла багато хороших блогів з фантастичними роботами і серйозно взялась за себе. Я і сьогодні погано шию, але, принаймні, хоча б перші кроки зроблено.
Знаю, що мої спроби шиття далекі від ідеалу,але я не втрачаю надію. Машинки у мене поки що немає - шию вручну.
Дуже мені хотілось прихватку Сердечко
МК взятий на сайті Dublirin от тут.  Написано все так зрозуміло, що навіть я з моїми фантастичними швейними здібностями все змогла пошити. Щаслииива.
Правда закриваю очі на помилки і переконую себе, що наступна буде краще.
Сьогодні тільки знайшла МК як гарно пришити бейку, а я з нею так мучилась... От тут він   наступні пришию краще (*обманює і не червоніє).
ну, і фото моїх творінь. Перед переглядом можна приготувати помідори (ні, помідори поки що дорогі, щось інше ).
Знаю, знаю, ця жахлива рука в кадрі...але я чесно чесно обіцяю, що скоро і у мене в блозі будуть більш-менш нормальні фото ( * знов маааленька брехня для власного спокою).
для чого  прошила оті дивні штуки на правій половинці сердечка - сама не знаю... спочатку мені здалось, що так буде гааарно, а коли прошила все стало зрозуміло і без слів, але якщо розпороти - полізе вся конструкція. З часом візьму себе в руки, розпорю і перешию, а поки що насолоджуюсь результатом.
Зранку мені подумалось..."Одна прихватка... вона ж сумуватиме саменька. А зараз я швиденько..."  вийшло все не так швидко як мені хотілось, але ж вийшло. Так я пошила і другу, уже не сердечком, звичайну-звичайну.
от і вона.

надіюсь помідори, чи що там було всі уже використали за призначенням...=)
В оправдання можу тільки сказати, що фото зроблені на бігу - уже на годину запізнювалась на мамин День Народження ну і прихватки відповідно переселила до неї на ПМЖ. Колись піду до неї в гості і перефотографую, тоді зміню тут фото.
от так я готуюсь до ГОСа...
піду, напевно почитаю щось... а то не бачити мені червоного диплома...)
ой, про тканини забула дописати - з квіточками - одна з куплених мною недавно, про які писала в попередньому пості. Спинка з однотонної тканини, нею ж і обшила краї і пришила петельку.  Про однотонну розкажу окремо - була у мене гіганських розмірів наволочка на подушку і я її пустила "на хорошу справу". Вона була біла, але я начитавшись ще давно-давно як малювати тканину кавою, або чорним чаєм - помалювала сама. Результатом задоволена. Запах від тканини - просто чудо... так що прихватки мої такі кавові...

6 коментарів:

  1. Как говорится глаза боятся, а руки делают!!!!! Так держать!

    ВідповістиВидалити
  2. Ой, спасибо большое! Да, глаза очень боялись! и все убеждали, что ничего не получится, но... получилось же!

    ВідповістиВидалити
  3. Ну, Оленка, ти простих шляхів не шукаєш! Молодець, відразу взялася за найскладніше! По секрету повідомлю, що спідницю пошити легше і швидше ніж прихватку-сердечко. Доречі прихваточки вийшли чудові.

    ВідповістиВидалити
  4. Дякую ) я так тим прихваткам раділа, все ж таки перші спроби...
    а про спідницю...і тканина є, спеціально чекає коли я таки наважусь і руки є і голова теж ніби на місці, а все ж якось страшно!

    ВідповістиВидалити